Оце соняшник! Високі, товсті, понад два метри стебла ледь утримують важкі, діаметром майже 30 см кошики з насінням. Такими ми побачили під Києвом поля гібрида Еверест, створеного Всеукраїнським науковим інститутом селекції (ВНІС). Поміж кількох десятків гібридів соняшника цієї вітчизняної установи Еверест посідає особливе місце, бо він високоолеїновий.
У магазині не купиш
Олеїнова кислота — одна з найважливіших, без якої неможливий обмін речовин у людському організмі. Вона синтезується в печінці, бере участь у формуванні мембран клітин, бореться зі шкідливим холестерином, сприяє інсуліновій рівновазі, зміцнює імунітет і, за останніми дослідженнями, запобігає раку молочної залози.
Отримуємо олеїнову кислоту разом із їжею, вживаючи будь-які продукти рослинного й тваринного походження. Звичайно ж, є вона й у соняшнику. Та якщо у звичайному її вміст становить 12–15%, то у спеціально створених високоолеїнових гібридах – понад 90%. Виводять їх традиційним методом селекції, без втручання в генетичний код, як, наприклад, у сої чи ріпаку. Зокрема, в Евересті селекціонери зуміли домогтися ще вищого вмісту олеїнової кислоти — 92%.
У 2019 році здобуток ВНІСу було занесено до Держреєстру сортів України. Гібрид ранній, насіння достигає за 105 днів після посіву. Досить посухостійкий, але якщо поливати, то подвоює урожай — до 4,2 тонни з гектара або 42 кг із сотки, а за найсприятливіших умов — до 60 кг із сотки. Автори гібрида рекомендують вирощувати його в Поліссі, Лісостепу й Степу.
– Я дуже пишаюся тим, що була причетна до створення Евересту, — каже молода селекціонерка соняшника ВНІСу Марина Кириченко. — Насіння велике, смачне. Усі мої рідні люблять проводити вільний час зі жменею Евересту. Приємно, що, лузаючи його насіння, можна себе не обмежувати. Завдяки високому вмісту олеїнової кислоти не відчуваєш жодного дискомфорту в травній системі, як це буває під час лузання великої кількості звичайного насіння. Олія з Евересту також не має гіркоти, на відміну від олії решти гібридів. Смак м’який — як в оливкової, яка теж багата на олеїнову кислоту. Приємний післясмак. Аромат типовий для соняшника, але насиченіший. Що ще сказати? Треба скуштувати!
У магазинах таке насіння ще не продають, бо саджають на Україні вкрай мало — не більше 10 відсотків загальної кількості площ під цією культурою. Тоді як Франція виділила для високоолеїнового соняшника 70%. Українські фермери лише придивляються до нового виду. Отож, хочете лузати вже сьогодні — беріть справу у свої руки.
Селекціонерка зауважує, що висівати Еверест треба, коли ґрунт прогріється на глибину до +10 С. Просторова ізоляція від класичного соняшника має становити не менше як 200–400 м. Розмір кошика й насінин залежить від щільності посіву: 4,5–5 штук на погонний метр або 50 тисяч рослин, коли застосовуємо сівалку. Кошик і насінини виростуть ще більшими за посіву три штуки на метр, бо збільшиться площа живлення. При цьому міжряддя варто робити 75 см або навіть 80–85 см, як під час висівання соняшника кондитерського напряму.
– Ідеальна ситуація для вирощування насіння лузального напряму — наявність крапельного зрошення або інтенсивного поливання, а також виполювання бур’янів, — додає пані Марина.
Чому варто вибрати високоолеїнову олію?
Вміст олії у високоолеїновому соняшнику такий самий, як й у звичайному, — 50-52%. Після вичавлювання кількість високоолеїнової кислоти зберігається повністю, тобто всі 90% користі переходять із насіння в олію. Прикро, що купити такий продукт майже неможливо. Але від сьогодні починайте придивлятися до надписів на пляшках. Там так і має бути зазначено: високоолеїнова. Нетерплячим доведеться добувати олію самотужки.
Але чи насправді так важливо переорієнтуватися зі звичайної олії на високоолеїнову? Чим не вгодила наша рідна запашна, що так личить салатам, чи рафінована, на якій смажимо геть усе?
Виявляється, що всі соняшникові олії складаються з олеїнової кислоти омега-9 і лінолевої кислоти омега-6. Річ у співвідношенні. Чим вищий рівень корисної олеїнової кислоти омега-9, то більше в соняшнику вітаміну Е, який є антиоксидантом, зміцнює імунітет людини, зменшує ризик виникнення ракових захворювань і хвороб серцево-судинної системи. Чим більше шкідливої лінолевої кислоти омега-6, то швидше відбувається окислення олії, яке призводить до утворення гіркоти. Тому високоолеїнова олія, порівняно зі звичайною, зберігається в чотири-п’ять разів довше.
Але не лише швидким окисленням загрожує лінолева омега-6. Під час переробки традиційної соняшникової олії на маргарин, а також тоді, коли смажимо на ній, з’являються трансжири, які спричиняють підвищення вмісту шкідливого холестерину (низької щільності) в крові й можуть стати каталізаторами серцево-судинних і ракових захворювань. Зовсім не так відбувається при термічній обробці високоолеїнової олії. Олеїнова кислота омега-9 не спроможна утворити трансжири, тож сполуки, які з’являються (цис-ізомери), навпаки, зменшують вміст холестерину й канцерогенів. Інакше кажучи, на високоолеїновій олії можна смажити довше та за вищої температури.
Що ж робити нам сьогодні, адже здоровим хоче бути кожен? Варіанти три: їсти й смажити на традиційній соняшниковій олії менше (норма для однієї людини – дві столові ложки на день) або вибирати оливкову, або самотужки вирощувати вп’ятеро дешевшу за оливкову високоолеїнову соняшникову.
Олена Сухорукова
Купити насіння соняшника можна тут
