Петрушка. І вершки, і корінці — на благо

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
15.11.2021

Останнім часом петрушка набула широкого поширення серед городників-любителів. Адже це надзвичайно цінна ароматично-смакова та лікарська культура. Крім того, знаючи технологію її вирощування, можна отримати непоганий прибуток. Це досить рентабельна культура, зелень якої надзвичайно дорога протягом року. А враховуючи, що прибуток від петрушки дають, як кажуть у народі, і вершки, і корінці, на ній точно можна робити бізнес.

Однак при цьому слід розрізняти петрушку коренеплідну (зустрічаєть­ся найчастіше, для споживання ви­користовують як коренеплоди, так і листки) та листкову (формує ве­лику розетку листків, її зелень на­багато ніжніша, а ось розгалужена коренева система не придатна для використання).

Петрушка — холодостійка куль­тура, її насіння проростає за тем­ператури +3-5°С, але сходи з’яв­ляються лише на 25–30-ту добу. Оптимальна температура для проростання насіння—15–18°С, за якої сходи з’являються на 10–12 добу. Високі ж температури під час вегетації (вище ніж 25°С), осо­бливо за дефіциту вологи, гальму­ють ріст рослини і пришвидшують її старіння—коренеплоди грубішають, втрачають форму, знижуються сма­кові властивості коренеплодів і аро­мат зелені, яка втрачає ефірні олії.

 

ВИХІД ІЗ ТІНІ

Не можна допускати затінення петрушки, оскільки це різко зни­жує товарність і урожайність коре­неплодів. Тож підбирайте для гряд­ки добре освітлені протягом усього дня ділянки. Ще восени глибоко пе­рекопайте її і вирівняйте — тільки за таких умов матимете гладенькі і блискучі коренеплоди «товарного» вигляду. Петрушку найкраще виро­щувати на другий рік після внесення свіжого гною, щоб уникнути розгалу­ження коренеплодів. Найкращими попередниками для неї є цибуля ріп­часта, огірок, помідор, капуста, а не­бажаними— морква, селера, па­стернак, кріп, фенхель. Повертати петрушку на попереднє місце можна не раніше ніж через 3–4 роки.

Прискорити появу сходів можна за допомогою намочування насіння в теплій воді. Разом із петрушкою висівають редиску, салат, шпинат, сходи яких з’являються швидше і по­значають рядки,таким чином легше боротися із бур’янами.

 

ЗЕЛЕНИЙ КОНВЕЄР

Петрушку на зелень вирощують «конвеєром»—сіють у декілька ета­пів: рано навесні, влітку, а для отри­мання надранньої продукції—під зиму (до замерзання ґрунту, але щоб рос­лини не проросли восени). Навесні через 20–30 днів після розмерзан­ня ґрунту рослини почнуть швид­ко формувати урожай. Однак запіз­нюватися зі збором зелені не варто, оскільки рослини швидко зацвітають і коренеплоди втрачають товарний вигляд. Для прискорення відростан­ня рослин навесні підзимні посіви пе­трушки накривають поліетиленовою плівкою або агроволокном.

Щоб отримати свіжу зелень на­прикінці літа і восени, висівайте пе­трушку влітку, але не пізніше сере­дини липня. Оскільки в цей період замало важливої для петрушки во­логи, ділянку перед сівбою потрібно полити.

Рядки мають бути на відстані д 15–20 см, їхня глибина — 1,0–1,5 см. Сійте негусто, щоб менше проріджувати і не підривати кореневу систему рослин (для зручності змішайте насіння з торфом чи піском). Загорнуті рядки злегка притоптують.

Сходи у фазі 1–2 справжнього листка проріджують, залишаючи між рослинами 3–4 см. Запізнитеся — матимете дрібні коренеплоди і менш розвинену зелену масу.

До фази 6–8 справжніх листків міжряддя прополюють і регулярно розпушують ґрунт, щоб покращити газообмін і знищити кірку. У суху погоду петрушку поливають та муль­чують (навколо рослин) торфом, компостом тощо. Поливання мають бути регулярними, але помірними, щоб ґрунт був вологим.

 

ЯК ОБІЙТИСЯ БЕЗ ХІМІЇ?

Петрушка вибаглива до органіч­них і мінеральних добрив, однак вона не витримує їх надмірних доз. Тож азотні добрива (аміачну селітру) найкраще вносити навесні і з під­живленнями (35 г/м2), а фосфор­ні (суперфосфат) і калійні (калійну сіль) — восени під перекопування ґрунту (7–10 г/м2). Перше підживлення петрушки проводять аміачною селітрою або попелом із появою 3–4 справжніх листків, наступні — через кожні 2 тижні. Впродовж вегетацій­ного періоду проводять 3 піджив­лення. Однак зрізувати зелень ре­комендовано через 10–14 днів після внесення добрив. Щоб не перебор­щити з нітратами, не вносьте азотні добрива понад 9 г/м2.

 

ОСТАННІ ПРИГОТУВАННЯ

Вирощуючи петрушку на зелень, впродовж вегетаційного періоду проводять 3–4 зрізування листків, а на посівах для збору коренеплодів зелену масу взагалі не чіпають, оскільки це значно знижує їхню врожайність. Коренеплоди зби­рають, коли температура повітря зменшиться до +7–8°С, аж до на­стання сильних заморозків (у цен­тральних районах — кінець вересня, початок жовтня). Зібрані коренепло­ди сортують, товарні закладають на зберігання, а дрібні нетоварні використовують для вигонки зелені. Перед закладанням на зберігання у листової петрушки листки не обрі­зають, а видаляють лише ті, що по­жовкли чи пошкоджені.

Ірина Бобось, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри овочівництва Національно­го університету біоресурсів і природокористування України

 

Купити насіння петрушки

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
Рекомендовані статті
Розсада у касетах — вигідно і зручно
Переваги та особливості вирощування розсади в касетах
Сіємо зелень восени
Деякі овочеві культури можна сіяти восени, під зиму. Тоді свіжа зелень, стійка до хвороб і шкідників, з'явиться на вашому столі на 10–15 днів раніше
Схованка для овочів
Важливо не лише виростити щедрі запаси овочів, а й успішно їх зберегти до нового врожаю. Як саме? Поради фахівця
Органічне вирощування овочів — сімейна справа (журнал СонцеСад №4/2020)
Досвід сім'ї Марченко
Секрети надзвичайних урожаїв городини
Як правильно засадити присадибну ділянку та отримати щедрий урожай

Рекомендовані товари!