Агротехніка вирощування жоржин

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
18.03.2020

Жоржина – це багаторічна трав’яниста рослина, коренебульби якої слід викопувати на зиму. Ця рослина швидко, потужно росте, її декоративний період довготривалий (з середини червня до перших заморозків). Квітки мають різноманітні колір, форму і розмір.

Підгайна О.С., провідний спеціаліст ботанічного саду ТНУ ім. В.І. Вернадського.

Місце посадки

Запорукою нормального розвитку рослини є правильний вибір місця для посадки. Для теплолюбних жоржин вибирають просторі, добре дреновані ділянки, зазвичай сонячні. Однак в Криму рослини дуже страждають від полудневої спеки, тому їх краще висаджувати у напівтіні. Для хорошого, рясного цвітіння необхідний родючий, пухкий, нейтральний або слабокислий  грунт.

Агротехніка

Перед посадкою бажано проростити коренебульби. З цією метою їх поміщають у ящики і засипають тирсою так, щоб коренева шийка була відкрита, перший раз рясно поливають, потім слідкують, щоб субстрат був вологий. Уже через кілька днів видно бруньки, які прокинулися. В середньому процес пророщування займає 2-3 тижні. У відкритий грунт жоржини висаджують після того, як мине загроза нічних заморозків, в Криму – це кінець квітня-початок травня. Посадкова яма повинна бути достатньо глибокою (приблизно 40х40х40 см), щоб можна було добре перемішати землю з перегноєм, який вноситься при посадці. Відстань між рослинами при посадці повинна бути  50-75 см. Коренебульби заглиблюють так, щоб коренева шийка була на глибині  3-5см нижче рівня землі. Щойно посаджені рослини поливають. Для високорослих сортів необхідна додаткова опора, тому бажано відразу встановити кілки, до яких їх будуть підв’язувати по мірі виростання.

Через 10-14 днів після посадки рослини підживлюють азотним добривом з розрахунку 30 г на кущ. Пізніше підживлюють комплексним добривом з інтервалом в 2 тижні. Мінеральні добрива мають хороший ефект на жоржини, однак їхній надлишок спричиняє утворення великих порожнистих бульб, які погано зберігаються у зимовий період.

Жоржини - досить посухостійкі рослини, їх поливають при необхідності, але не частіше, ніж раз на тиждень. Грунт навколо рослини обов’язково розпушують. Це сприяє кращому росту і розвитку, а також утворенню повноцінних коренебульб.

Якщо жоржини не формувати, то вони незабаром почнуть кущитися і даватимуть слабкі пагони і малі квіти. Тому з самого початку треба залишити тільки 2-3 пагони, а решту видалити. При вирощуванню сортів на зріз по мірі необхідності прищипують верхні бутони і пасинкують пазушні. Для низькорослих і бордюрних сортів, а також для отримання масового цвітіння цього можна не робити.

На висоті 40 см. з нижньої  частини стебла видаляють листя, що сприяє кращому доступу до грунту тепла, повітря і добрив, полегшує розпушування.

На початку вересня рослини підгортають на висоту 15-20 см., щоб їм не зашкодили перші заморозки. Ці пошкодження можуть стати причиною загнивання стебел, а потім і кореневої шийки в період зимового зберігання.

Жоржини викопують після перших заморозків. Для цього жоржини розгортають, обрізають стебла на висоті 20 см., коренебульби акуратно підкопують з двох сторін. Ні в якому разі не брати за пеньок стебла, щоб не пошкодити квіткові бруньки. Як правило, жоржини зберігають з грудкою землі. Викопавши коренебульби, їх підсушують протягом кількох годин на відкритому повітрі, потім упаковують в коробки, засипаючи тирсою. Деколи перед зберіганням коренебульби промивають водою і дезінфікують розчином марганцівки. В такому випадку просушування триває кілька днів.

Для зберігання жоржин підходить будь-яке приміщення, яке не промерзає (з температурою повітря +5…+8 °С), з хорошою вентиляцією і вологістю повітря 60-80 %. Протягом зимового періоду коренебульби регулярно перевіряють, бульби з ознаками гнилі відразу викидають. В середині березня рослини витягають і ділять.

Збирання та зберігання

Після перших осінніх заморозків стебла і листя жоржини гине – це перший показник того, що бульби потрібно викопувати. Усі роботи краще проводити за умов сухої погоди. Надземну частину зрізують, залишаючи пеньок 5-6 см. Бульби жоржини досить ламкі, тому викопувати їх потрібно дуже обережно -  кущ обкопують з усіх боків, трохи відступаючи від місця залягання кореня, і, намагаючись не пошкодити бульби, піднімають їх лопатою. Притримуючи кущ за частину стебла, яку залишили, виймають і обережно звільняють від решти землі. Після викопування бульби добре просушують на відкритому повітрі чи нехолодному приміщенні.

Зберігати бульби жоржин можна в сухому прохолодному місці – погребі чи навіть за кімнатних умов.

Викопані коренебульби обтрусіть обережно від землі і розкладіть в гарно провітрюваному місці. Через 5-6 днів очистіть їх від коріння і зріжте стебла на 3-4 см від кореневої шийки. Ще тиждень жоржини слід зберігати за температури 20-25°С – за цей час зрізи та інші пошкодження встигнуть затягтися. В ящики стелять цупкий папір так, щоб його краї виходили назовні, насипають 3 см землі і кладуть коренебульби в один ряд. Потім все знову засипають землею, намагаючись заповнити всі пустоти, – в такому вигляді посадковий матеріал зберігається майже на 100%.

Ще один дієвий спосіб зберігання – на стелажах в погребі за температури повітря 3-6°С і вологості не менше 70%. Для уникнення застою повітря, три рази на тиждень вмикають вентилятор на 20-30 хв.

Гниття коренебульби – головна причина втрати посадкового матеріалу. Часто загниває верхня частина пенька, що лишився після зрізання. Гниль швидко розповсюджується і захоплює кореневу шийку. Та не так легко зовні відрізнити здорові коренебульби від уражених хворобою. Уникнути гниття можна, добре очистивши пеньок, звільнивши його від шкірки до самої кореневої шийки, а потім просушити 2-3 години.

За умов зберігання в сухому приміщенні також можна втратити посадковий матеріал.  Щоб уникнути цього, викопані бульби обмокнути в глиняну бовтанку (на одне відро – 1 склянка попелу, 0,5 склянки гашеного вапна) або добре промити їх та замочити на 30 хвилин у темно-рожевому розчині марганцівки (3 г на відро води), далі обробити розчином інсектициду і в просушеному стані розкласти шаром у 2-3 бульби в сухому непромерзаючому приміщенні. Навесні легким постукуванням по бульбі звільніть її від глиняної кірочки і приступайте до посадки.

Ідеальне місце для зберігання жоржин – погріб чи підвал з температурою 1-7°С і відносною вологістю повітря 80-100%. За таких умов посадковий матеріал менше висихає і не проростає раніше часу.

Підходять також приміщення з температурою 1-10°С і вологістю 50-80%. Продезінфіковані  коренебульби розкладають в один ряд, старанно заповнюють всі проміжки піском, подрібненим торфом, тирсою хвойних, вермикулітом чи перлітом.

В сухих приміщеннях (квартира, опалюваний погріб) коренебульби зберігають в герметичних невеликих поліетиленових пакетах, пересипавши сухим ізоляційним матеріалом (перліт, вермикуліт, торф). Вологе тепле приміщення найменше підходить для зберігання посадкового матеріалу.

Часто оглядайте коренебульби – вражені частини видаліть  до здорової тканини і обробіть сумішшю колоїдної сірки з гашеним вапном 1:1 чи фундазолом.

Також вчасно прибирайте жоржини восени. Викопуйте їх одразу після відмирання надземної частини після перших заморозків – інакше можуть прокинутися сплячі бруньки, що дуже згубно для рослини.

Купити жоржини можна тут.

Читати ще:

З історії жоржин
Жоржини. Календар робіт
Класифікація жоржин
Розмноження жоржин
Крижані квіти жоржин

LinkedIn
WhatsApp
Telegram