Дизайн саду — це не лише краса, а й прагматичність. Наприклад, деякі рослини можна використати як ширму для непривабливих місць у господарстві. Або щоб бути подалі від чужих очей і відчути себе не лише господарем, а й вільним курортником на власній ділянці. Мрієте про таке? Тоді дослухайтеся до порад нашого експерта — Олега Божка.
Про те, як створити зелену огорожу, слухайте в нашому подкасті експерта Олега Божка:
Рости, огороже, велика й маленька!
Сьогодні кожен хоче, щоб доріжки були як алеї або ж просто мали контурний вигляд. Багатьом господарям до вподоби зелені стіни замість кам’яного муру навколо подвір’я. Ними можна поділити присадибну ділянку на сектори роботи й відпочинку. Чому б і ні?! Тож почнемо відгороджуватися!
Найнижчі й наймиліші
Найменшою огорожею можна вважати бордюри. Для них традиційно використовують:
✔ Самшити. Вони приваблюють тим, що залишаються зеленими навіть узимку. Однак мають і свої проблеми. По-перше, їх дуже любить гусінь, тому пильно стежте, аби вона не зіпсувала дизайн. Якщо проґавите й помітите зловмисника вже на етапі пожовтіння листя — матимете клопіт, доки рослини відновляться. Тож обприскуйте їх раніше. По-друге, самшитовий бордюр потребує підстригання, яке може зашкодити рослинам. Позбавивши їх верхнього шару, ми відкриваємо сонцю незахищені листочки, які вже звикли рости в тіні. Тому вони червоніють, жовтіють.
⌂ Фото: Самшит
✔ Лаванда. Вона чудово підходить для бордюрів, адже влітку цвіте, насичує повітря неперевершеним і цілющим ароматом, а взимку набуває особливого кольору. Звичайно, не так контрастує зі снігом, як темно-зелений самшит, але також має привабливий вигляд.
✔ Низькі бордюри прикрасять невисокі трави, з-поміж яких чебрець (тим’ян), який можна підстригати й надавати йому потрібної форми.
Фаворитка середніх огорож
Для зелених огорож середньої висоти використовуйте бирючину (вовчі ягоди). Вона сьогодні найпопулярніша в цьому сегменті, оскільки мало уражується хворобами. І це не єдиний плюс. Бирючина буває зелена, пістряво-, жовто- або білолиста.
⌂ Фото: Бірючина круглолиста Aureum
Рослина має лише один мінус, але він не критичний, насамперед для любителів підстригання ножицями, — це швидкорослість. Якщо самшит підстригають раз на рік, то бирючину — двічі або тричі. Завдяки такій вчасній процедурі листочки рослини будуть дрібніші й привабливіші, ніж, наприклад, якщо використовувати для створення середньої огорожі клен чи бузок. Дехто так і робить, але це не є правильно. Розмір листків бузку й клена в разі підстригання не зменшується. Ці рослини мають великі прирости й широке листя. Тому жива огорожа не щільна й на роль паркана не годиться.
Дерен ‒ декоративні листочки або гілки
Дерен підходить для великих огорож, але за бажання з великого завжди можна зробити менше. Якщо дерен не стригти, кущ може бути заввишки 2 метри і більше. Але зазвичай його використовують для формування зелених огорож приблизно від 1 метра і вище. Унікальність дерену в тому, що в деяких його сортів декоративні листочки, наприклад, зелені з білими плямами або навпаки, трапляються з жовтими та білими «вкрапленнями» одночасно (такий собі триколор), а є сорт «шоколадний», у якого листя коричнево-зеленого кольору. Натомість є сорти, в яких листя звичайне, зелене, однак декоративні гілки - вони можуть бути червоно-малиновими або лимонно-жовтими. Тому, окрім огорож, дерен можна використовувати й як окремі кущі, на газоні, або в композиціях. Кущ дерену з зеленим листям з білою облямівкою підкреслюватиме кущ білої троянди.
⌂ Фото: Дерен білий Gouchaultiiii
Натомість живими огорожами з дерену можна відокремлювати великі зелені кімнати або декоративну частину саду від плодової чи від городу. У такій стіні можна навіть прорізати арку. За бажання живопліт можна висадити як в одну лінію, так і в два ряди — залежно від потрібної ширини зеленої стіни. Якщо кущ не формувати, він буде розлогим — до 2 м завширшки, але зазвичай рекомендують зменшувати цей «розмах» до 1 м. Стрижку потрібно проводити максимум двічі на рік.
Натомість, якщо ви хочете зберегти декоративність кольорових гілок, кущі дерену потрібно майже щороку обрізати до самої землі. Це роблять навесні, щоб рослина дала багато молодих пагонів, які й будуть насичені кольором. Старі ж гілки дерев’яніють, і їх колір стає майже непомітним.
Пухироплідник — райдуга в саду
Пухироплідник, як і дерен має такі ж розміри, щільність куща, а щодо декоративності ‒ відстає тільки за розмаїттям гілок. У всіх його сортів вони зелені, зате листя має дуже широку палітру кольорів залежно від сорту (пурпурово-червоні, лимонні, майже помаранчеві).
Якщо у деренів майже одна форма і розмір листя (середні), то у пухироплідника їх щонайменше дві — з великими листочками і з дрібними, які виглядають більш компактно. До того ж, пухироплідник зазвичай не дуже розлогий, тому краще тримає форму. Хоча деякі сорти ростуть і високими (більше 2 метрів), і широкими. Пухироплідник не потрібно зрізати до землі, достатньо лише сформувати кущ потрібної вам форми. Пухироплідник, як і дерен, починає «викидати» листочки вже десь у середині квітня, потім кущі квітнуть, і з часом на них з’являються оригінальні плоди-коробочки. Вони теж мають різні відтінки залежно від сорту — від помаранчевого, бордового і до лимонного. До того ж, вони змінюють колір під час дозрівання. А дозрівають вони наприкінці літа — на початку осені. Свою назву пухироплідник отримав через те, що його плоди схожі на пухирці, якщо їх стиснути, вони лускають.
⌂ Фото: Пухироплідник калинолистий Little Devil
Восени листя опадає, і взимку кущ виглядає як гарна естетична форма — фонтан гілочок, які продовжують виконувати свою функцію огорожі, хоча й менш потужної, ніж влітку.
Майже до неба
Для високих зелених огорож можна використовувати західні туї:
✔ Туя Смарагд. Такі туї широко розростаються, майже не потребують догляду, підв’язування взимку (не бояться снігу) і мають один із найнасиченіших кольорів. Тільки Смарагд серед решти видів цієї культури має таке насичено-зелене забарвлення взимку. Єдиний його мінус — конусоподібність. Отже, одразу щільна загорожа не вийде. Але коли регулярно обрізати рослину впродовж багатьох років, крона загуститься знизу догори.
✔ Туя Брабант така широка, як шафа, тому придатна для створення щільної огорожі. Її зелена хвоя опускається до самої землі. Це гігантка-довгожителька.
⌂ Фото: Жива огорожа з туї
✔ Туя Колумна також має рівну форму, але не такий насичений зелений колір. Однак вона дуже стійка до сонця й морозів, тож огорожа буде витривала.
Краще не міксувати
Не варто змішувати в зелених огорожах несумісні рослини, наприклад тую з грабом чи блакитним ялівцем. Вони контрастуватимуть за формою і кольором, та й кожна має свою швидкість росту. Тому гілки однієї рослини пронизуватимуть сусідню. Хто сильніший, той і переможе.
Отже, краще не змішувати їх, тим паче на невеликих ділянках. Однак якщо ваша зелена огорожа може простягатися на 15-20 метрів завдовжки, тоді висаджуйте різні рослини на відстані два метри одна від одної на тлі монотипної огорожі. Це найкраще рішення, яке ще й полегшить догляд.
Одяг для стін
Багатьох дратують стіни господарських будівель або непривабливі архітектурні конструкції сусідів. Щоб приховати некрасиві стіни, можна «одягнути» їх у зелене або завісити рослинною ширмою.
Варіант перший. Рослину висаджуємо біля стіни й опускаємо по ній, аби закрити повністю.
Варіант другий. Спочатку виставляємо шпалеру поряд зі стіною або натягуємо сітку чи іншу конструкцію і паралельно до непривабливої стіни робимо зелену ширму.
Найпроблематичніше, коли стіна постійно дає тінь. Тоді для ширми підійде небагато рослин: дикий виноград, плющ, гортензія-ліана.
Як розбудити лінивий плющ?
Плющу краще повзти по стіні, а не по шпалері. Він росте відносно повільно. Коли чіпляється за стіну, тоді краще тримається і росте. Якщо плющ зависає на шпалері, його обдуває вітер, тому й повільно наростає. Доводиться вручну чіпляти його за шпалеру. Однак є ще один ефективний метод стимулювати плющ до активнішого росту.
Парочка-виручалочка
Якщо треба закрити велику стіну, поряд висадіть одразу два види рослин почергово й вздовж усієї стіни, наприклад плющ та тризагострений виноград Вічі на відстані метр чи два один від одного. Виноград Вічі не вибагливий до ґрунту, надзвичайно швидко розростається, майже нічого не боїться і за рік може закрити стіну 1,5-2 м заввишки.
Плющі мусить щось затискати й підганяти, доки зміцніють й зачепляться за стіну. Цю функцію чудово виконує дикий виноград. Коли ростуть поряд, виноград швидко та щільно розповзається, притискаючи собою плющ до стіни. Плющ користується такою густою сіткою, немовби пірнаючи під пагони винограду на стіні, й швидше розростається.
⌂ Фото: Дівочий виноград у ландшафтному дизайні
Така парочка-виручалочка має дуже гарний вигляд і з погляду дизайну, адже виноград, попри всю його красу, опадає взимку, залишаються лише гілки без листя, схожі на павутиння. Тобто влітку неприваблива стіна закрита ним, а взимку ширми вже нема. Натомість плющ вирішить цю проблему: скільки й коли завгодно ним милуватиметеся!
У напівтіні — вічне літо
Щоб закрити стіну на зиму, висадіть у напівтіні піроканту. Це високий (до трьох метрів) кущ. Він листопадний, але листя, яке з’явилося влітку, тримається на рослині аж до весни. Піроканту ще називають вогняним шипом. Вона дійсно колюча й обліплена ягодами червоного, жовтого, помаранчевого забарвлення. Рослину можна розпускати на шпалери, але в такому разі її мусите підв’язувати. Також можна підстригати.
⌂ Фото: Піраканта Orange Glow у ландшафтному дизайні
Кущ може займати площу завширшки два метри. Хочете більшу — висаджуйте кілька кущів, щоб вони одночасно розросталися.
Купити декоративні рослини для ландшафтного дизайну
-diamond-rouge-(okn-153)_190x190_c8c.jpeg)
