ВЕЙГЕЛА: ЯК САДЖАТИ ТА ОБРІЗАТИ У 2023 РОЦІ

В першій половині травня в Україні зацвітає вейгела. Це вже не березень, коли погляд притягує будь-яка квітуча рослина. В березні ми з розчуленням спостерігаємо і за мініатюрним підсніжником і за двометровим кущем форзиції, густо всіяної жовтими, з відтінком зеленого, квітами. Вони перенесли зиму і сигналізують нам — життя триває, втішайтеся ним. В травні квіти вже не дивина. Їх зустрінеш скрізь: і у зеленому вже лісі, і на обочинах полів, і в міських парках, і в лісосмугах, і біля будинків. Але прекрасний кущ вейгели завжди притягує увагу навіть серед квітнучих садів, зелені трав і листя. Вейгела всуціль всіяна квіточками: то звисаючими китицями, то мініатюрними стоячими букетиками, то окремими рожевими або червоними вогниками на кінцях довгих пагонів.

Це кущ з родини з родини жимолостевих. Її батьківщина Східна і Південно-Східна Азія — материковий Китай, Приморʼя, Вʼєтнам, острови Тайвань, Хайнань та Ява.

Селекціонери і оригінатори, культивуючи вейгелу, отримали різноманіття сортів з цілою гамою кольорів. Найбільше в цьому відзначилися британці. Раніше переважали рослини з квітами лише рожевого кольору, тепер же сяє різноманіття кольорів — білого, жовтого і відтінків червоного від тілесного і лососево-рожевого до темно-коралового. Те ж стосується листків цієї рослини. Тепер виведено значну кількість декоративнолистяних сортів — з двоколірним, червоним, жовтим і навіть чорним листям. І ще вейгела, на відміну від інших гарноквітучих кущів, має таку особливість — вона цвіте, крім травня, ще в серпні-вересні. Щоправда друге цвітіння значно скупіше.

Вейгела зовсім не вибаглива і проста у вирощуванні — відмінно росте як у сухих, так і у вологих місцях. Не вибаглива також до грунтів. Достатньо стійка до хвороб та шкідників. Морозостійка — відмінно переносить навіть — 30°С морози. Квітне навіть в тіні, але менш рясно.

Посадку молодих кущів вейгели можна проводити як навесні, так і восени. До ґрунтів рослина невибаглива, але як будь-яка рослина, краще росте і квітне на удобреній землі. Підживлювати найкраще компостом — найуніверсальнішим добривом. І не обов'язково щороку. Можна один раз на 2-3 роки. Для стимулювання утворення нових пагонів можна з таким же часовим проміжком внести повне мінеральне добриво, забезпечивши рослину фосфором, калієм та азотом. А для довшого та пишного цвітіння в період викидання бутонів підживлюємо суперфосфатом. Восени можна підживити золою.

✔ Саджаючи рослину памʼятайте що зростаючий Місяць сприяє гарному розвитку надземних частин вейгели. Саме тому навесні 2023 року висаджуємо її в період зростаючого Місяця. А це 1 по 6 і з 23 по 31 березня, в квітні з 1 по 4 і з 21 по 30 число.

Як і всім кущам, вейгелі необхідна обрізка. При цьому варто враховувати вік рослини.

При посадці, молодій вейгелі робиться формуюча обрізка. Це потрібно для утворення потрібної нам форми куща. При цьому враховуємо, що обрізати не потрібно зразу ж після посадки, а приблизно через 3-4 тижні. Гілочки зрізають на третину довжини. Можливе також вкорочення нових відрослих пагонів. І тоді вейгела буде набирати кулеподібної форми. Інший вид обрізки — формування у вигляді деревця. Для цього вирізаються всі слабші пагони при землі, залишається один найміцніший штамб, який потім на потрібній  нам  висоті обрізаємо за своїм бажанням, надаючи вейгелі потрібної форми. Рослина, яка має незвичайну форму завжди притягує увагу і господарів, і гостей, і перехожих.

Молоді кущики обрізають з санітарною метою. Наприкінці лютого і в березні (в залежності від того коли спадуть морози) потрібно вирізати пагони, що загущують кущ і, зрозуміло, пошкоджені морозом, травмовані, або ж хворі.

Зрілим кущам вейгели потрібна обрізка, яка її формує, як гарний декоративний екземпляр на садибі. Проводять її після відцвітання, тобто наприкінці травня, або ж в червні. Пізніше робити не варто, бо необхідна цьогорічна вегетація і здерев҆яніння тих пагонів, які зростуть із залишеної частини гілки.

Рослина живе до 50 років, і тому їй потрібна омолоджуюча обрізка. Але цю процедуру не потрібно робити щороку. Цілком достатньо обрізати один раз на три-чотири  роки, вирізаючи всі старі пагони і гілки, а молодші обрізати на третину. Можливе також вирізання «на пень», тобто зістригання всіх пагонів при землі. Вейгела після цієї процедури чудово відновлюється.  

В ландшафтному дизайні вейгела надає достатньо варіантів для втілення фантазії садівника. Вона може бути розміщена поряд з іншими кущовими гарноцвітучими культурами, її можна розмістити на альпійській гірці, на клумбі як центральний елемент композиції, з неї вийде чудова жива огорожа, її можна посадити поруч з багаторічними травянистими рослинами і біля садового ставка. Ця чудова пишноцвітуча рослина варта того щоб ви прикрасили нею свою садибу.